Codein Purple Drank Великие Луки

Дикий девайс, называется кодеин. Эта штука просто спасает мою жизнь! Честное слово, после того, как я купила закладки и начала пользоваться этим пацанским психоделиком, мне стало совсем пофиг на всех этих малолеток, что постоянно раздражают и отвлекают меня от моих дел. Давай-ка я расскажу, как это все началось. Вообще, в начале я просто обломалась. Были у меня свои забавы, бодяжить там с разными вещами, но все это мне быстро надоело. Хотелось чего-то нового, более серьезного. И вот тут мой криминальный брат Димон подсказал мне про кодеин. Сказал, что это какая-то сумасшедшая штука, что можно отломаться всухую, не пить никаких лекарств и просто наслаждаться. Я сразу поняла, что это мой путь! Так что я решила послушать его совет и купить этот тюбик. Но как оказалось, не так-то просто найти эту дичь. Пришлось много побегать по городу, заходить во все возможные подворотни, чтобы найти надежного дилера. Потом, наконец, нашла его – крутого парня по кличке Скуби. Он сказал, что у него качественный кодеин и что я точно не пожалею. Ну что ж, я решила проверить его слова на практике. Сидела я однажды в своей квартире, думала, как быстрее получить эту бодяжину и уже начать башатумнай. Тут мне звонит Скуби и говорит, что сам в ближайшее время привезет мне заказ. Я была в восторге! Все-таки, как же круто иметь своих дилеров! Через некоторое время я услышала звонок в дверь, и я знала, что это он – мой долгожданный тюбик кодеина. Я быстро открыла дверь и увидела перед собой высокого парня в кожаной куртке и с кучей татуировок. Смотришь на него и сразу понимаешь – вот тот, кем надо быть! Он вошел в мою квартиру, достал из кармана небольшую пластиковую баночку и сунул ее мне в руки. Я почувствовала, как сердце замирает от волнения. Теперь у меня был мой личный запас кодеина, который мне только и оставалось разлить по пропорциям. Честно говоря, я немного опасалась этого момента. Однако, к моему удивлению, все оказалось проще простого. Я разлила кодеин в своих закладках, а затем начала подсчитывать точную дозировку. Все должно быть идеально, чтобы не обломать кайф и получить максимальное удовольствие. Когда я наконец закончила все это дело, я села в свою кресло и приготовилась к настоящему путешествию в мир психоделики. Я всегда любила ощущать эти изменения сознания, и кодеин в этом помогал мне как никогда. Я закурила свою закладку, прикусила губу и начала вдыхать дым. Мой мир медленно начал меняться – все стало ярче и интереснее. Музыка в моей голове зазвучала громче, а цвета казались более насыщенными. Вот оно, самое настоящее счастье! Чувствуешь себя, как на вершине мира, и все наплевать – маленькие дети или кто там еще. Каждый раз, когда я погружаюсь в этот мир, я забываю о всех своих проблемах и неприятностях. Все становится просто неважно – я сдуваюсь от всего этого. Любые неприятности и разочарования исчезают, а настоящее наслаждение охватывает меня полностью. Это мой способ вырваться из обыденной рутины и стать по-настоящему живой. И теперь мне уже все равно, кто и что происходит вокруг меня. Я прошла ломку без лекарств, я смогла отломаться всухую и теперь наслаждаюсь каждой минутой своей жизни. Да, я стала наркоманом, но это не так важно, когда ты знаешь, как получить настоящий кайф и стереть границы реальности.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.